У ставленні до питання відставки мера Черкас, я буду діяти як народний депутат: пораджусь із людьми і тільки після цього буду приймати рішення. Тобто, я зберу фокус-групи і вивчу точку зору черкащан. І якщо вони будуть за відставку Одарича, тоді я голосуватиму за це, якщо ж вони проти, тоді я і цю позицію не підтримаю. Тому що знаю, чиї роги там ростуть.
А щодо відставки виконкому, то я із задоволенням голосував за це. Бо на сьогодні влада – наш ворог, на жаль. Так не повинно бути, але в нашій країні це так. От я вважаю, що Одарич – ворог малий, а Тулуб – великий. От якби їх обох поперти разом, я б був би щасливим. Але тут є один момент: невідомо, хто кого і куди попре.
Зараз у лавах черкаської «Батьківщини» йде дискусія, і переважна більшість виступає за продовження дій щодо відставки Одарича. І думаю, що це може відбутись. Але я, поки що, утримаюсь, бо мій досвід підказує мені, що, можливо, це і не правильно. Тому я нав’язую цю дискусію. Адже не зрозуміло, чи не станеться так, що цим ми послабимо можливості громади щодо спротиву владі, і впливу громади на владу. Із Одаричем на сьогодні ще можна говорити. Можна говорити із його командою. Принаймні для мене це не є проблема. І я говорю, що якби була така проблема, то я б взяв би це під контроль.
А от що стосується «данєцкіх», то ви ж знаєте, що це значно складніше. Дійсно, я казав прихильникам відставки Одарича, що можу стати на цю сторону, можу підставити плече, якщо ви гарантуєте, що ми разом попремо всіх донецьких із Черкас. Я вже не раз казав, що мені залишилось ще послужити Україні, а так я у цьому житті вже все зробив.
У нас в країні так: якщо дивитись під ноги, то у нас все нормально, а якщо підняти голову, то стає страшно… і не тільки мені…
На мій погляд, спільними зусиллями відставки мера Черкас можна добитись. Бо багато людей із різних сторін над цим працюють. Мій син категорично за відставку, і я вчора із ним посварився.
Якщо до влади є можливість привести спільними зусиллями хоча б поміркованих людей, хай не батьківщинівців, не Булатецького із Даценком, а, наприклад, Білоусова на посаду секретаря, то це може бути. Тоді є сенс оголошувати відставку, а в інакшому разі відставка Одарича може привести до безроздільного панування Партії регіонів на чолі із Горкуном. Ну, ви ж розумієте, що це людина, над якою висить портрет Тулуба. Та ви б бачили, як він біг на сесію, аж падав, так поспішав голосувати за власну відставку. Тому що йому Тулуб сказав…