Черкащина зустрілася з Порошенком. Враження самовидця

«- Ну, вот у вас, на Земле, как вы определяете, кто перед кем сколько должен присесть?
- Ну, это на глаз.
- Дикари!»

(з кінофільму «Кін-дза-дза́!», реж. Г. Данелія)

Більше місяця на черкащан із біл-бордів дивиться портрет кандидата в президенти Петра Порошенка. Сонцесяйне обличчя шоколадного і автомобільного короля презентувало центральне гасло порошенківської кампанії «П» Жити по новому». Що значить це «ПиЖити по-новому», жителі області побачили вчора. Петро Порошенко ощасливив черкащан власною присутністю і популярно пояснив, як він буде всіх нас «ПиЖити по-новому». Нічого нового у тому «ПиЖинні» ми не побачили. Все відбувалось в кращих традиціях  світлого януковиче-тулубівського минулого.

Вчора опівдні Петро Порошенко «відПиЖив» уманчан. Найбільше щастя випало студентам уманських вузів, яких адміністрація зігнала на зустріч із шоколадним кандидатом. Про це у статті із промовистою назвою «»  повідомило видання «ПроГоловне».

«Сьогодні мільйонер, кандидат у президенти України Петро Порошенко проводить зустрічі на Черкащині. На зустріч, заплановану на 12.00 в Умані, зігнали студентів Уманського державного педагогічного університету, як у старі-добрі часи Януковича і Тулуба. Процес контролювали перший проректор УДПУ О.Безлюдний та проректор Д.Балдинюк, які також прибули на зустріч з Порошенком. Автобусами звезли людей із сіл. Відтак, головне гасло Порошенка «Жити по-новому» — під великим запитанням, адже методи функціонерів з Партії регіонів та з команди Порошенка ідентичні — адмінресурс, звезені мітинги. Зважаючи на відродження адмінресурсу, домовленості Петра Порошенка з олігархами про підтримку (зокрема, з Дмитром Фірташем), а також той факт, що Порошенко є одним із засновників Партії регіонів, дає черкащанам підстави засумніватися, чи прагне команда Петра Порошенка насправді «жити по-новому». – пише видання.

Черкащан «ПиЖили» усіма силами адмінресурсу. За рішенням Черкаського міськвиконкому для зустрічі із Порошенком перекрили центральну частину бул. Шевченка. Кордон даівців поставили і на перехресті вул. вул.Хрещатик-Лазарєва. І по-боку, що у постанові про перекриття руху Лазарєва не значилась. На всіх автомобілістів, які намагались знайти якусь місцину для парковки, даівці гаркали і відсилали їх до дідька. Обидві сторони Хрещатика були щільно заставленими автотранспортом. Багато вільних місць було на Лазарєва. Та в’їзд туди даівці сторожували як цепні пси. Але варто було екіпажу машини сказати чарівне слово «УДАР» і даішники вмить ставали привітними. Підлабузницьки вихляючи хвостиками, даівці попускали «УДАРні» автівки у заборонену зону, не питаючи документів. Бо для тих хто не пойняв, повинно було дійти, що «ПиЖити по-новому» – значить своїм можна, чужим – зась. Так у Черкасах було і при Тулубі.

У цей же час, коли «рівновіддалена» від усіх політичних сил міліція порушувала права одних громадян на догоду інших, із порошенківської сцени, встановленій на Соборній площі, під порошенківськими стягами виступали палкі захисники демократії і друзі народу – вчорашній «батьківщинівець» Микола Томенко і лідер «Третьої української республіки» Юрій Луценко. Вчорашніх соратників Юлії Тимошенко і сьогоднішніх друзів Петра Порошенка абсурдність ситуації не обходила. Бо та демократія, яка заважає їхньому патрону, а пріорі, неправильна. Розумію. Логіка залізна.

Петро Порошенко, якого від народу охороняла добра сотня міліціонерів, розказував народу, як він любить Україну. А коли завів мову про героїв Небесної сотні, то й сльозу пустив.

Я б повірив у щирість Порошенка, якби у цей же час порошенківські гайдуки не вивели із майдану ватагу хлопців, заламавши їм руки. «Злочин» їхній у тому, що хлопці кілька разів проскандували Порошенку «Ганьба!». Серед хлопців був син засновника УНА-УНСО, молодий патріот Микола Лупиніс.

Пізніше журналістам «Проголовного» хлопець розповів, що якщо Порошенко стане президентом, то доведеться знову виймати щита та йти на Майдан, бо у методах Януковича і Порошенка він не бачить ніякої різниці.

Гайдукам Порошенка прізвище Лупиніс – пустий звук. А ще кілька тижнів тому у с. Мельники у заходах по вшануванню пам’яті героїв Холодного Яру брала участь кандидат у президенти Юлія Тимошенко. Орд міліцейських охоронців навколо неї не було. І їй теж невідомі молоді люди скандували «Ганьба!». Та їм ніхто не заламував руки і з місця проведення акції силоміць не вигонив. Прихильники Тимошенко почали дружно скандувати своє гасло – «Юля!», заглушивши і деморалізувавши супротивників. Гурт противників Тимошенко, підібгавши хвоста, мовчки ретирувався із заходу.

А от звезеним із різних куточків області «прихильникам» Порошенка та силоміць зігнаним на мітинг шоколадного кандидата студентам,  надривати горлянки за Порошенка було точно в «западло». І в хід пішла груба сила.

Яскраво іліюстрували зустріч із Порошенком і  регіонал Анатолій Кузмінський – екс-ректор ЧНУ імені Богдана Хмельницького зі своєю вірною проректоршою пані Артюх. Обоє захоплено рукоплескали Порошенку, вірнопіддано заглядаючи йому в очі. Пригадується, що Артюх за часів першого ректорства Кузьмінського, під час Помаранчевої революції, бігала по університету і зрізала ножицями із одягу студентів помаранчеві стрічки. І це вона керувала репресіями проти студентів, які хотіли приєднатись до всеукраїнського студентського страйку вже під час Революції Гідності. А це було вже за часів другого ректорства Кузмінського. Та присутності цих двох «кадрів» досить, щоб зрозуміти, що порошенківське «ПиЖити по-новому» – це реанімація кривавого янучарсько-тулубівського режиму. Напевне, перше, що зробить Порошенко, ставши президентом – це поверне у крісло губернатора Черкащини Сергія Тулуба, а главою уряду поставить Азарова, чи Арбузова, чи ще кого не-будь із янучарської банди. Вбивць героїв Небесної сотні ніколи не знайдуть. Вкрадених в України грошей, ніхто не поверне. Ось що значить «ПиЖити по-новому». Це теж старе – «нашим салом та по нашій же шкірі».

За закритими дверима відбулась в Черкасах і зустріч «великого демократа» Петра Порошенка із черкаським бізнесом. Вхід на зустріч проводився виключно за запрошеннями. Журналістів у залі бачити не хотіли.

Так що, «ПиЖити по-новому» – це початок нової олігархічної ери в історії України. На зміну кривавому царьку Вітьку Першому, приходить король Петро ПиЖ Перший. Хлопці, не викидайте шоломи і бити. Вони нам ще знадобляться. Дуже скоро.

Андрій Продан