Голова Черкаської обласної організації ВО «Батьківщина» вважає, що нині вкрай важливе об’єднання зусиль для перемоги над свавіллями влади. Про це йдеться в інтерв’ю політика
Анатолій Бондаренко – корінний мешканець Черкащини. Він тут народився, вивчився, живе і працює. На Черкащині живе і його родина: мати, дружина та доньки. Свого часу він очолював Лисянську селищну раду та був головою Лисянської райдержадміністрації. За цей час допомагав району за будь-якої можливості: вирішити якомога більше проблем з водогонами, газопостачанням, ремонтом доріг, освітленням вулиць. Створював нові робочі місця, коли був заступником директора ТОВ СП «НІБУЛОН». Його двічі обирали депутатом Черкаської обласної ради, а результати його діяльності через голосування, депутатські запити та звернення свідчать краще, ніж слова. Це людина дій, контретики і дотримання обіцяного.
Анатолію Васильовичу, незабаром перевибори по 5 “проблемних” округах та президентські вибори 2015 року. Чи готова черкаська опозиція до боротьби?
Сьогодні партія влади тримається лише на залякуванні, на махінаціях та фальсифікаціях, у нас в області немає підтримки провладної партії, що показали останні вибори до парламенту. Тому, на мою думку, основним є те, щоб кожен громадянин усвідомлював свою персональну відповідальність за майбутнє, адже ще з шкільних років пам’ятаю слова: “Держава починається з тебе”.
25 липня я був на засіданні у Центральному офісі партії. Основними питаннями для обговорення стали стратегія розвитку обласної організації, методи боротьби із свавіллям чиновників, а також підготовка до президентських виборів у 2015 році. Завдання не прості, але нам вони під силу. Потрібно ще більше активізуватися для перемоги. Об’єднавчі процеси в обласній організації ВО «Батьківщина», я вважаю, дадуть позитивний результат, адже нові сили, ідеї, погляди, проекти нам зараз необхідні. Дійсно, ситуація набуває з кожним днем все більш критичного рівня, і потрібно багато працювати, адже ми є надійною опорою Юлії Володимирівни і в нас один шлях: перемога на користь нашого лідера, політичної сили і народу.
- На Черкащині, за звітами влади, впровадили в дію майже всі соціальні ініціативи Президента, багато з яких орієнтовано на сільських жителів. Чи вірить опозиція цим звітам?
Влада загнала людей у матеріальне і духовне зубожіння. Особливо це відчули на собі селяни. На папері декларуються робочі місця, а насправді їх немає. Чиниться шалений тиск на малий і середній бізнес. Закриваються заводи, підприємства. У більшості ФАПів немає вже й зеленки, хочуть зробити одну лікарню на кілька районів. Між селами згортають транспортне сполучення, немає водо- і газопостачання, освітлення вулиць. І це не проблеми окремого району чи села, вони масові.
Питання розбитих доріг катастрофічне. Ось вчора їхав по вул. Благовісній, то вся вулиця лежить в бордюрах, бо “господарники” попередньої влади міста спершу постелили асфальт, а потім спланували міняти бордюри! Виходить, що кошти, які були направлені на цю ділянку дороги, просто пропали. То що ж тут про село говорити, коли в місті обласного значення такий безлад і хаос?
І це все — результат “соціальних ініціатив”. Вони недоопрацьовані, не реалізуються належно. До нас у громадську приймальню щодня приходять листи від жителів області, які скаржаться на дії влади і просять допомоги.
З якими проблемами до Вас звертаються жителі міста Черкаси?
Це питання підвищення комунальних послуг, проїзд в громадському транспорті, адже Черкаси серед міст України, де найдорожчий квиток на маршрутку. А ці питання вирішує не державна влада, а місцева. Зараз проблеми з ремонтом шкіл, багатоповерхівок, ліфтів на це все бракує фінансування.
40 % питань на міськвиконкомі – це питання опіки дітей-сиріт, неблагонадійних сімей. Ось ці проблеми потребують негайного вирішення! Наша фракція у міській раді менша, ніж Партії регіонів, і це ускладнює роботу, адже зрозуміло, що більшість не у нас.
За нагоди також хочу сказати щодо питання з виселенням книгарні “Криниця” у музеї “Кобзаря”. За порадою читачів на моїй сторінці у “Фейсбуці”, я проконсультувався з юристами і на сесію облради вже готую проект рішення щодо надання книгарні дозволу оренди терміном ще на три роки, як мінімум. Думаю, колеги-депутати мене підтримають, адже у книгарні зручне місцерозташування й цікава та доступна література, як для діток, так і для дорослих. Багато української патріотичної літератури, якої більше ніде у Черкасах і не знайдете. “Криниця” працює вже дуже давно, й черкащани про неї знають. То як же можна її закрити напередодні 200-річчя Кобзаря? Це ж просто недопустимо.
До речі, хочу наголосити, що кожен може задати мені запитання чи звернутись з своєю проблемою на мою сторінку у “Фейсбуці”.
Також маю намір не залишити без своєї уваги питання з історичною пам’яткою міста, яку побудував архітектор Городецький та в якій розміщена редакція газети “Черкаський край”. Там працював Василь Симоненко, встановлено барельєф, а поряд добудовується кафе «Ботічеллі». Я розумію, що комусь дуже хочеться розвивати свій бізнес, але руйнувати те, що має історичну цінність і привабливість, це вже занадто. Чому перехожі повинні ризикувати своїм життям, обходити літню терасу по проїжджій частині? Ні, на такі проблеми закривати очей не можна!
Не можу не зосередити свою увагу на темі 200-річчя від Дня народження нашого земляка Тараса Шевченка. На прес-конференціях і нарадах губернатор дає вказівки і настанови, а реально навіть кіт не качався. Звенигородщина, Канів, Корсунь-Шевченківський, Лисянський райони — це місця, де народився, зростав і творив Кобзар. А там доріг немає, реставрацію пам’ятних місць ніхто не робить — це ж ганьба перед всією Україною та Європою!
Знаєте, неможливо в одному інтерв’ю розповісти про всі проблеми, які хвилюють людей і потребують негайного вирішення. На жаль, далеко не всі питання вирішуються на місцевому рівні. Я як депутат проблеми людей виношу на розгляд обласної ради, готую звернення, передаю їх народним депутатам, які намагаються їх вирішити вже на вищому рівень. Але у нас дуже багато законодавчих неузгодженостей. Тому, насамперед, потрібно усунути саме їх. Як лідер опозиційної сили в області я співпрацюю з установами, організаціями, представниками бізнесу, тому залежно від проблеми, звертаюсь до тих, хто компетентний у наданні допомоги для вирішення того чи іншого питання. Також у нас потужна підтримка від керівництва партії, народних депутатів та від наших однопартійців.
Ваша політична сила останнім часом проводить багато масових заходів з вимогою звільнення Юлії Тимошенко, проти свавілля влади, міліції, виборюєте державну мову, національні інтереси. Чи будете продовжувати вуличні протести, чи діють вони?
Так! Ці заходи показали свої результати, а головне, що народ готовий боротись за свої права і свободи. Завдяки нашим протестам звернено увагу на багато резонансних справ. Я запрошую однопартійців, однодумців, прихильників долучатись до наших дій. За адресою вул. Смілянська, 23, к. 42 знаходиться наша громадська приймальня. Усі, хто бажає, можуть прийти зі своїми пропозиціями, зауваженнями, також нещодавно в пресі я наголосив на тому, що скарги на правохоронні органи й інші установи громадяни можуть принести до нас, ми будемо їх вивчати і намагатись вирішити. Або надсилайте звернення на електронні адреси партійного сайту та на мою сторінку у “Фейсбуці”. Паралельно ми запускаємо проект, який дасть змогу швидко відстежувати проблеми села, району та міста, отримана інформація буде вивчатися для подальшого повного чи часткового вирішення. Я особисто триматиму цей проект на контролі і братиму в ньому активну участь.
Днями ви зробили заяву, що влада складає списки опозиціонерів для розправи…
Так, нам повідомляють з районів, що сільським головам дано вказівку зібрати всю інформацію про виборців. Складаються списки прихильників Партії регіонів, а також списки тих, хто підтримує «Батьківщину». База даних включає інформацію про те, чим займається людина, її контактні телефони. Для чого це робиться? Очевидно, що для здійснення тиску й маніпуляції. Сьогодні репресії вчиняються повсюди, люди настрахані, що втратять роботу. Тому у разі вчинення тиску з боку влади чи влаштування політичного переслідування прошу звертатися до громадських приймалень «Батьківщини». Не допустимо повернення тоталітарного режиму!
Анатолію Васильовичу, за що вам не соромно? Чого ви ще не зробили і про що жалкуєте?
Я радий, що батьки навчили жити мене так, щоб було не соромно дивитись людям у вічі. Для мене спокійна та наполеглива праця – набагато важливіша за порожні слова. А тому я працював і буду працювати для процвітання своєї батьківщини. Тому мені зараз не соромно дивитись людям у вічі, мені є про що перед ними звітувати. А жалкую, про те, що є багато важливих справ, на які не вистачає коштів, іноді — часу, а іноді — волі інших людей…
Думка читачів