Службу у Черкасах новий начальник обласного УМВС розпочав із «ляпаса» журналістам

Із грязі в князі. Давня козацька приказка неймовірно влучно характеризує останнє кадрове призначення в Черкаській області.

Замість недавно звільненого на пенсію генерала Валерія Дернового (за що він впав у немилість широкому загалу досі невідомо, кажуть, за те, що кришував і не ділився), УМВС України в Черкаській області очолив 42-річний полковник міліції Володимир Ліпандін.

Представляти нового начальника обласного УМВС зі столиці прибув заступник Міністра внутрішніх справ України, генерал-лейтенант міліції Віктор Ратушняк.

З його слів і стало відомо про попереднє місце служби новопризначенця.

До цього Володимир Ліпандін очолював управління МВС Облоноського району Києва. Статус управління ледве перевищує статус середньостатистичного українського райвідділку міліції.

Головна інтрига дня – чим рядовий керівник рядової міліцейської адміністративної одиниці, банально тотожної до першого ліпшого райвідділку міліції так прислужився вищому керівництву міліції, що його із надр викинули на верхи, довіривши обласне управління міліції? Зараз у кулуарах жваво обговорюється тема про те, що спричинило такий стрімкий кар’єрний злет новопризначеного шефа міліції області. Тим паче, що новий головний міліціонер Черкащини особливо нічим на попередніх місцях служби не прославився. Звісно, окрім того, що слідкував за правопрядком у одному із елітних районів столиці.

Почав черкаську епоху у кар’єрі Володимир Ліпандін із курйозу. Журналістам час предствавлення нового начальника обласного УМВС повідомили неправильно. Захід розпочався о 14.30, а пресу запросили на 15.00, чим і убезпечили начальника управління від можливих незручних запитань. А по ставленню посадовця до преси певною мірою можна судити і про його ділові та професійні якості. Втім, губернатор Черкащини Сергій Тулуб, напевно, так не вважає. Бо на скарги журналістів про те, що їм непаправильно повідомили час заходу, він відповів категорично.

- То ваші проблеми. Хто хотів бути на представленні – той був. Я ж на нього потрапив.

Тут, як кажуть, без коментарів.

Мирослав Дебич