Ми з друзями вирішили поїхати на відпочинок до Криму на власніх автівках. Пригода виявилась ще та.
Фронтові дороги
Перше, що добряче діставало, це погані дороги. Якість дорожнього покриття бажала бути кращою і в Черкаській, і в Кіровоградській, і Херсонській областях, і в автономній республіці Крим. Особливо вражає ділянка автошляху Кіровоград-Миколаїв між селами Возсіятське і Водяно-Лорине. Цей шмат дороги настільки розбитий, наче пережив кілька потужних авіанальотів. Їхати ним швидше 20 км на годину – піддавати себе та екіпаж смертельній небезпеці.
«Сліпі» даішники і безбашенні дорожні служби
Додавали прикрості «сліпі» даішники та безбашенні дорожні служби. Екіпажів ДАІ на шляхах у Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській областях та в Криму більше, ніж досить. Але толку від них небагато. Зазвичай «лицарі «смугастих ложок», замість того, щоб наводити лад на дорогах, просто «пасуться» на асфальті. І їх мало обходить реальний стан речей на дорозі. Ще падлючіше поводяться дорожні служби. Вони завели собі моду не позначати знаками небезпечні узбіччя та не обкошують на них траву. Внаслідок, на дорозі з’являються пастки, втрапити у яку може будь-який автомобіліст. На власній шкірі у цьому переконався у неділю 21 липня. Близько 15.30 ми проїзжджали миколаївську об’їзну, і неподалік повороту у напрямку Кіровограду, вирішили зробити невелику зупинку. Збавивиши швидкість до мінімуму, я за вимогами правил, почав паркуватись на узбіччі. Мені і у голову не могло прийти, що не скошена трава на узбіччі ховає глибоченний кювет, що заріс бур’яном у людський зріст. І жодного тобі знаку «Небезпечне узбіччя». Машина боком зависла на крутому спуску у канаву і дивом не перекинулась. В тридцяти метрах від нас, перед глухим поворотом сидів у засідці екіпаж ДАІ. І якщо ви думаєте, що даішники, побачивши у якій халепі ми опинились, миттю кинулись на допомогу, або хоча б поцікавились, чи не має потерпілих і чи не треба викликати «Швидку», глибоко помиляєтесь. Даішники навіть не глянули у наш бік. Мабуть, процес «доїння» водіїв прикував всю їхню увагу.
От нехай після цього, хто небудь із керівництва ДАІ у моїй присутності бовкне щось на кшталт того, що даішник на дорозі – перший помічник водія. Я за себе не відповідаю…
На АЗС дурять і бодяжать пальне
На АЗС в Криму дурять та ще разом із бензином ллють в баки якусь бодягу. У селищі Леніно (райцентр) на заправці мережі «ОККО» оператор не змигнувши оком залив у стандартну п’ятилітрову каністру СІМ ІЗ ПОЛОВИНОЮ (!)літрів бензину. І не червоніючи, вимагав оплату.
Аналогічний фокус-покус повторили і на АЗС мережі «WOG», що знаходитьтся у Феодосії на відрізку траси Джанкой-Керч.
Із повним під горловину баком я встиг проїхати кілька десятків кілометрів. Однак, на третій колонці цієї АЗС у бак, якщо вірити чеку, влили аж 10 (!) літрів бензину. Працівники заправки у відповідь на наші претензії почали розказувати байки про холодний і гарячий бензин.
Та значно більше на цій заправці позбиткувались над моїм другом. У бак його «жигуля» на четвертій колонці залили понад 30 літрів бензину. Що вони у нього наколотили хто зна, але вже за Джанкоєм (подолано близько ста тридцяти кілометрів шляху) двигун автівки почав давати збої. А ще через 60 кілометрів у Красноперекопську ми побачили, що паливний фільтр тонкої очистки двигуна забито якоюсь субстанцією, за консистенцією схожою на парафін. Потім ця ж гидота, що потрапила в бак разом із кримським бензином, зробила наш шлях із Криму додому по справжньому не забутнім. Зупинятись для прочищення карбюратора доводилось регулярно через кожні 100 – 150 кілометрів. Ледь доїхали. От вам і сервіс!
Аліна
26/07/2013 18:22
Вже чотири роки як не була в Криму. Та сама Туреччина обходиться дешевше. І хамства там менше. Хоча…дуже шкода, що Крим так “скурвився”.
Олег
29/07/2013 13:17
Почитаєш, та не захочеш їхати до Криму. Та все одно поїхав. Не все так чорно як описує автор. Дороги – так, правда, її немає, але стоїть величезний бігборд який попереджує – попереду дорога зруйнована (Возсіятське і Водяно-Лорине). На протязі всього шляху зустрічав тільки стаціонарні пости ДАЇ. Скажу вам відверто, що дороги самі погані у нашій рідній області:(
На рахунок узбіччя – навіщо зїжджати якщо не бачиш що там? Їх і при царі Горосі не всі косили. Різницю в паливі не замітив. Заправлявся на ВОГ в Бахчисараї, та ОККО – динаміка та витрата палива залишалась на належному рівні. Отаке….
автор
31/07/2013 10:31
Олегу.
Цитую : “На рахунок узбіччя – навіщо зїжджати якщо не бачиш що там?”
Ви дійсно такий розумний, чи просто правил дорожного руху не знаєте? Класна логіка: немає на автошляху жодних знаків? – То не їдь там!
У ПДР виписано які мають бути знаки, то нехай дорожні служби дупу не чухають, а встановлюють їх там де це необхідно. Вони за це бюджетні гроші отримують, тобто наші гроші, гроші платників податку. мало того, їхня халатність може коштувати комусь життя. А ледачі і цинічні дорожники тому, що законодавець так виписав процедуру звернення до суду на дорожників-нехлюїв, що задовбешся пилюку ковтати, бігаючи по судам. Варто зробити процедуру простою, і задовбуться дорожники. їм легше буде тримати дороги у порядку ніж відбиватись від судових позовів.
Про даішників. Не знаю, пане Олег, чому ви їх у засідках не бачили. Тільки у кіровоградській області на 70-ти кілометровому відрізку шляху ми нарахували п’ять екіпажів ДАІ. Усі вони “пасли” фури. У Миколаївській області тільки два, і обидва чергували біля пересувного пункту контролю ваги, тобто теж фури “пасли”. Причому, незаконно. Бо пересувні пункти контролю ваги законом не передбачені. За законом мають бути лише стаціонарні. У Херсонській бачили тільки два екіпажі, які із локатором ловили порушників швідкісного режиму руху. За те у Криму екіпажів було стільки, що ми збились із рахунку. Самі місцеві жартували, що у сезон даішників у них більше ніж місцевих жителів. А із АЗС та пальним Вам просто пощастило. Наш кримський товариш по відпочинку про якість кримського пального сказав так: “Мене так дістала погана якість пального, що я відкрив власну АЗС і тепер тільки на ній і заправляюсь”. На жаль відкрити власну АЗС може далеко не кожний житель Криму.