Михайло Слабошпицький якось сказав: “Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу”. Як на мене, кожен, хто знайомий із творчістю Тодося, скаже, що з цієї фрази неможливо щось відняти, чи щось додати до неї. Таке вже життя у цього літературного Прометея. Вогонь, що він намагався нам дати, лише тепер, по прошестю понад 50-ти років від часу, коли Тодось відійшов від нас, дійшов. І розпалює наші серця, наші душі, наші сподівання й надії.
Вшанування пам’яті видатного літератора, “без 5 хвилин Нобелівського лауреата” Тодося Осьмачки на його батьківщині, у с. Куцівка Смілянського району, що на Черкащині, цьогоріч відбулося усьоме. Я тут побував здається вчетверте. Відзначу найперше – щороку кількість учасників щорічних вшанувань збільшується чи не в геометричних прогресіях. Започаткував такі заходи Фонд Тодося Осьмачки, який очолює мій інституцький товариш, одногрупник Володимир Ткаченко, який тепер ще й очолює Черкаську філію Національної спілки письменників України. А його посестра, чудова письменниця для дорослих і дітей – Лілія Громовиця у вчорашньому нашому спілкуванні повідомила, що, коли ропочинали, то у цей день збиралося чоловік 10. У моє перше відвідання Куцівки, було чоловік 35-40. А учора з’їхалося до цієї дивовижної місцини чоловік до двохсот. Тут були окрім самих куцівців, ще гості з Черкас, Сміли, Канева, Кіровограда, Одеси – усіх не перелічити.
Учасниками та гостями заходів стали відомі українські поети, письменники, артисти, громадські активісти та діячі, а також всі зацікавлені шанувальники українського поетичного слова.
Напередодні благодатний дощ рясно окропив Куцівку, тому довелося дещо корегувати заходи, проводити їх в іншій послідовності, ніж спочатку планувалося. Але щирості почуттів, гарному настрою ніхто не перешкодив. І яскраве сонце та синє високе небо, які так любив Тодось, подарували зворушливе свято.
Для вітань і оголошення результатів конкурсу слово було надано голові журі Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки, відомій поетесі, донедавна голові обласної організації НСПУ, а нині голові обласної ради Валентині Коваленко.
Валентина Коваленко разом з професором Володимиром Поліщуком та зі спонсором Миколою Булатецьким вручили відзнаки та подарунки цьогорічному переможцю. Ним став письменник-новеліст Василь Трубай з Обухова, що на Київщині.
За словами Валентини Михайлівни, журі віддало перевагу саме цьому авторові за книгу “Натюрморт з котами”, в якій проглядається велика глиба українського слова, на архетипному рівні.
Зі словом-відповіддю виступив і сам переможець. Він подякував членам журі за високу оцінку його творчості та організаторам толоки за запрошення приїхати на батьківщину Осьмачки.
Учасники лірично-поетичної толоки відвідали також музейну експозицію нашого славного земляка, розміщеної в сільській бібліотеці, та храм Різдва Пресвятої Богородиці, відновленої історичної пам’ятки 1810 року з легендарним незламним хрестом, – церкви, в якій хрестили Тодося Осьмачку. Тут проведено молитву за поетом.
Потім в рамках заходу на вулиці, що носить ім’я видатного земляка, проведено “Поетичні вареники”.
А у фойє будинку культури свої виставки розгорнули видавці, бібліотекарі, художники та народні майстри Смілянщини. Цікаво було спостерігати за виступом артистів студентського театру під керівництвом заслуженої артистки України Тамари Власенко.
ОПОРА впіймала команду Порошенка на порушеннях 
Думка читачів