У Черкасах пікетували ресторанчик “регіонала” Ходака (фото)

Із пікетування кафе “Сантімо” в центрі Черкас розпочався бойкот бізнесу представників Партії регіонів черкащанами. Якщо вірити інформації, оприлюдненій у “куточку покупця” в закладі, “Сантімо” належить підприємцю, голові Черкаської міської організації Партії регіонів Володимиру Ходаку.

Із закликом до бойкоту бізнесу “регіоналів” виступили на мітингу 11 січня.

“Ми починаємо зараз акцію по бойкотуванню бізнесу Партії регіонів. Розуміємо, що “беркутівці”, які били людей, отримали за це гроші. І не від держави. Це тіньові гроші. Звідки вони беруться? Люди купують товари у підприємців з Партії регіонів, за ці кошти зокрема фінансується партія і “Беркут”. Тому треба оголосити бойкот усім торгівельним маркам, закладам і всьому бізнесу “регіоналів”. Перекрити їм фінансові потоки, – заявив Сергій Гончар із обласного осередку “Демократичного альянсу”. – Говоримо про бізнес Табалова – “Формула смаку”, “Волошкове поле”, тобто молокозавод і хлібзавод. Альтернатива є. Я їхнього хліба й молока більше року не вживаю – і живий. Далі – “Епіцентр”. Будемо досліджувати інші торгові марки і сформуємо весь список бізнесу “регіоналів” на Черкащині”.

За словами представника  студентської “Свободи” Антона Ведули, на Західній Україні через бойкот покупців “регіонали” масово втрачають гроші. Наприклад, збитків зазнає “Конті” – підприємство нардепа від провладної партії Бориса Колєснікова.

Гончар зауважив, що у намірах мітингувальників пікетувати також адміністративний суд.

“Вони приймають рішення, не боячись ні за що. Ці рішення абсурдні!, – сказав “демальянсівець”. – Для того, щоб поставити намет на мітингу, згідно рішення суду, треба отримати дозвіл. А для цього я повинен відвести землю. Вони не розуміють, що таке політичний намет, а що – торгівельний. Тобто, для того, щоб десять хвилин на акції постояв намет, я повинен півтора роки відводити землю. Це нісенітниця. Судді, які виносять такі рішення, не читають документів. Вони отримують темники із владних органів, переносять їх у рішення суду не читаючи”.

Варвара Горова