Черкаська область стала, мабуть, найпроблемнішою на виборах до Верховної Ради у 2012 році, оскільки результати голосування тут не вдалося встановити одразу на двох округах. Представник від опозиції Леонід Даценко тоді переміг провладного кандидата Богдана Губського з перевагою у понад 4 тисячі голосів. Та захистити мандат йому так і не вдалося – голова окружкому Максим Онищенко незаконно вивіз з приміщення ОВК печатку та документи, а в ЦВК потрапили вже сфальшовані протоколи. 15 грудня черкащани зможуть знову прийти на дільниці і зробити свій остаточний вибір. Про ситуацію на окрузі та потенційні ризики на майбутніх довиборах до Верховної Ради ми розмовляли з єдиним кандидатом від опозиції Леонідом Даценком.
- Днями Ви заявили про те, що за Вами та членами Вашої команди стежать невідомі та погрожуть фізичною розправою. Розкажіть, як усе це відбувається і хто конкретно, на Вашу думку, за усім цим стоїть?
- Так, на багатьох зустрічах, які ми проводили цьогоріч в рамках виборчої кампанії, майже щодня світилися кілька автомобілів, з яких проводилась фото- та відеозйомка. А десь тиждень тому в Каневі, коли мої колеги по команді почали розпитувати в цих осіб, чому вони за нами стежать, - вони навпрошки (прямо, відверто. – Ред.) казали, що представляють «Макса Бєшеного», тобто Максима Онищенка, який минулого року очолював ОВК і з бригадою Губського займався політичним рейдерством, вкрав печатку і відвіз у ЦВК фальшивий протокол. Сьогодні, судячи з усього, їм знову поставлено завдання влаштовувати різного роду провокації та займатись залякуванням членів опозиційної команди. Єдине, що донедавна тут не було фігуранта, який міг би це замовляти, і ми це сприймали як певний психологічний тиск з боку влади. Але сьогодні (15 листопада. - Ред.), коли я дізнався, що на нашому окрузі зареєстрований двійник Губського, імовірно, якийсь родич Богдана Губського, то все стало цілком очевидно, і всі ці пазли склалися в певну картину. Тому що в таких речах, як шантаж, стеження чи залякування полягає стратегія Богдана Губського. Ми все це уже проходили минулого року.
- Чому, як Ви думаєте, Губський все ж таки вирішив не брати участі у виборах?
- Знаєте, він є вже настільки одіозною фігурою для цього округу. Сьогодні люди відверто говорять, що саме він є винуватцем і організатором фальшувань на виборах минулого року, саме він ламав волю виборців. Вони кажуть: «Якби приїхав зараз Богдан Володимирович, то ми б йому не просто у морду плювали, а били б». І я думаю, що він це розуміє, що у нього на окрузі сьогодні немає вже жодних шансів, навіть скупити голоси. Бо його тактика полягає в тому, щоб десь за півроку зайти на округ, їздити роздавати подарунки і проголошувати, як він будуватиме дороги, школи й садки. А оскільки він не з’являвся, то я відчував, що швидше за все, він не піде. І цей формат із його «клоном» – це чисто його така шантажно-агресивна лінія, яку він збирається проводити сьогодні, відступати йому не хочеться. Я пам’ятаю, на окружній комісії, коли люди вже зрозуміли, хто є хто, він приїхав і люди кажуть: «Богдан Володимирович, потисни руку Даценку, бо ти програв». А він відповів: «Цей злидень-журналістик ще пройде сім кол пекла, перш, ніж проб’ється в ту велику еліту, яку я зараз тут представляю, і потрапить до Верховної Ради». Оце своє завдання про якесь там коло пекла він, мабуть, зі своїм двійником збирається виконати у нас на окрузі.
«В газеті написали: «Даценко - це нечиста сила»
- Вам не здається, що відмова Губського від участі у виборах може негативно вплинути на явку виборців, які скажуть: «Та, Губського не буде - Даценко й так виграє», і вирішать, що можна не йти на вибори?
- Тому коли прозвучало прізвище іншого Губського, я подумав, що це стане прекрасним подразником для того, аби люди ще активніше взяли участь у виборах, бо, справді, такого сильного мобілізаційного фактора на окрузі до сьогоднішнішнього дня не було. А люди ж не будуть особливо розбиратись… Губський та й Губський. Той же Тулуб намагався зайти на округ, проводив соціологію, які в нього тут рейтинги, зустрічі проводив, збирав форуми в Золотоноші, в Каневі, газету вже роздавав, наскільки він сонценосний, що навіть сонце без нього на Черкащині не встає. До речі, я шеф-редактор газети «Нова молодь Черкащини», а він роздавав газету «Молодь Черкащини», яку свого часу перекупив. В одній із статей було написано, що єдиний, хто заважає йому розбудовувати і покращувати ситуацію на Черкащині - це опозиціонер Даценко, і цитую: «Даценко – це нечиста сила». Я викликав Сергія Борисовича на двобій на округ, бо це теж сильний подразник для виборців, які б, мабуть, 90% прийшли, аби лише проголосувати проти Тулуба, бо він уже зі своєю донецькою бригадою, мені здається, так дістав черкащан, що вони з радістю відправили б його в політичне небуття, так як ми вже зробили це з Богданом Губським. Думаю, якщо ми з Булатецьким переможемо на цих двох проблемних округах, то через день-два президент звільнить Тулуба і ми дійсно виконаємо одне з завдань опозиції по звільненню Черкащини від донецької бригади на чолі з Героєм України Тулубом.
- Завдяки чому Вам вдалося перемогти Губського на виборах минулого року, як Ви вважаєте? Адже, для багатьох такий результат став великою несподіванкою, і для пана Губського, який час від часу «підгодовував» округ, очевидно, також…
- Дійсно, коли він забирав манатки з Верховної Ради, то десь там озвучив, що витратив на боротьбу з цим голодранцем Даценком 20 мільйонів, не знаю доларів чи гривень, він не уточнив. Мабуть, через це багато хто з олігархів злякався сюди йти: подумали, якщо Богдан витратив 20 мільйонів і програв, то якось «стрьомно». А перемогли, думаю, в першу чергу, завдяки тій команді, від якої я балотувався, бо з перших наших зустрічей була прив’язка мене до «Батьківщини», до Юлії Володимирівни, а вона мала величезну підтримку в людей. Люди по селах біля ікон тримають її портрет і моляться на неї, як на Бога. Друге - це, безумовно, те, що ми з Булатецьким за три роки панування донецьких очолили опозиційний рух на Черкащині, і люди вже бачили, хто справжній опозиціонер, хто на «майданах» воює, а хто в останній момент наче з кущів з’явився і каже: «Ми тут опозиціонери, ми балотуємось від опозиції». Але їм люди, мені здається, не дуже повірили. А до нас вже відчувається певна довіра. Ну, і третє - дало результати те, що ми сідали в «четвірку» з моїм колегою, керівником окружного штабу Юрієм Сушком, вантажили у неї озвучку і зранку до ночі об’їжджали села, зустрічаючись з людьми. Близько десяти зустрічей щодня ми проводили, скільки б людей не приходило, 10 чи 50, - ми розуміли, що це актив. Якщо звичайне радіо є не у всіх, то радіо «Бі-Бі-Сі» - це «баба бабі сказала» - спрацьовує на всі 100%. Люди йшли, казали, що є такий кандидат, нормальний хлопець з села, журналіст, вчитель, письменник, і ця хвиля розросталася, як після камінчика, кинутого у воду, колами поширювалась.
Я думаю, це дало певний результат, а особливо у Золотоніському районі, де вже добре знали Богадана Губського з 2002 року. Він тут балотувався, переміг наобіцяв «золоті гори» і за 10 років нічого не виконав. Відповідно, психологічно вони його не сприйняли. Канів - це взагалі унікальне місто, яке просто на 100% не сприйняло цього олігарха. Ну, Черкаси традиційно голосували за опозицію. Єдиний район, де я програв, це Черкаський, де наприкінці виборчої кампанії Губський уже нічого не міг вдіяти і взявся роздавати гроші, по 200 гривень. А взявши ці 200 гривень, наші чесні, совісні жіночки, як колись за Шуфрича за 20 гривень, на жаль, ішли і голосували. Бо при цій бідноті, при пенсії в 1000 гривень - 200 гривень здається наче й чимало. Хоча сьогодні на зустрічах ми навіть експеримент такий проводимо: заходимо в магазин і на 200 гривень можемо купити 3 кілограми цукерок. Так і кажемо: «Люди добрі, оце якщо буде Губський чи інший олігарх, то ці три кіла цукерок вам доведеться розтягувати на п’ять років. Тому дрібно-дрібно наріжте, щоб щодня про це згадувати».
«В нас нібито феноменальний округ, де «злидень» переміг олігарха»
- Згідно з Вашими спостереженнями, люди досі готові продавати свій голос чи все-таки дещо вже переосмислили?
- Хочеться вірити, що переосмислили. Дійсно, найбільше зло на всіх українських виборах, це та бідність, в якій перебуває сьогодні наш народ. В такій ситуації ним легко маніпулювати. Всі розуміють, що це на п’ять років, що вибори не щомісяця, але психологія така спрацьовує у той момент, що «всі вони однакові, все одно всі будуть красти, то хоч щось собі візьму». А сільські люди вважають, що вони за ті 200 гривень вже якийсь обов’язок мало не перед Богом взяли. Вони все правильно і гарно пояснюють, що це крадені у них же гроші, що гріх продаватися, але така вже ментальність. Це та ж сама класична ситуація, коли ще восени 2002 року під час перевиборів на окрузі Миколи Булатецького з’явився Шуфрич зі своїми 20 гривнями, які потім так і прозвали «шуфричками». Я був у Хуторі-Хмільна біля Канева, ідуть жіночки на вибори. Кажу: “За кого будете голосувати?” Вони пом’ялись, але ж дістали папірець: «За Шухрича», - кажуть. Кажу: «А ви його хоч бачили, чи це Вам хтось написав Шуфрича того?». - «Не бачили, не чули, не знаємо, але взяли оце 20 гривень». - Кажу: «І що сьогодні цих 20 гривень?», - і тут слідує геніальна відповідь: «Та знаєм, що воно ж нічого, але ж ми чесні, ми совісні, ми ж оце пообіщали. Як же ми оце перед Богом взяли й тепер не проголосуємо?». Оце такі наші чесні, совісні матері проголосували тоді за Шуфрича.
Але в нас нібито феноменальний округ, де «злидень» Даценко виграв у олігарха Губського, то, може, як і візьмуть ті 200, а голосуватимуть врешті-решт за переконаннями. Я їм кажу: «Давайте хоч раз їх обдуримо. Вони нас обдурювали 20 років, то візьміть вже ті 200 гривень, але обдуріть їх». Гріх таке казати, правда, бо я людина віруюча. Але що робити, як спасу нема?
- А люди що кажуть?
- Кажуть: «Не продамо совість, обдуримо». Дасть Бог - так воно й буде.
«Керівник від Партії регіонів у районі доповів, що їхнім кандидатом є Павло Костенко»
- На кого, на Вашу думку, робитиме ставку Партія регіонів цьогоріч?
- Однозначно важко сказати. Будемо зараз бачити, хто почне роздавати гроші - той очевидно і є кандидатом від влади, чи то Павло Костенко, чи Андрій Губський - «брат-два». Хоча сьогодні я був у Золотоніському районі, і ми маємо інформацію, що влада збирала там голів сіл, і керівник Партії регіонів тут у районі доповів, що їхнім кандидатом є Павло Костенко, і саме йому потрібно всіляко сприяти у перемозі.
- Звідки у Вас така інформація?
- Скажімо, з поінформованих джерел у Золотоніській райадміністрації, імена яких я не маю права називати, тому що їх завтра з роботи виженуть. Але з кількох джерел було підтвердження того, що збирали актив саме голів сільських рад і від Партії регіонів пішов такий посил. Насправді, нічого нового тут немає, це варіант минулих виборів, де офіційно від Партії регіонів ішов Віктор Корж, але фактично влада робила все для того, аби на окрузі переміг Богдан Губський. І навіть при фальшуванні протоколів дільничних комісій, як потім виявилось, голоси забирали і від мене, і від Віктора Коржа. Тому може бути ставка на Павла Костенка, а можливо, у певний момент вони навіть оголосять, що він є офіційним кандидатом, якого підтримує влада. А от «брат» Губського чи хтось іще знову їздитиме і розказуватиме, що він незалежний і готовий допомагати. І я так розумію, що закінчиться все це за звичкою - масовою роздачею грошей по хатах.
«Офіційному кандидату від влади довелось би відповідати за «покращення» - таких « самогубців », очевидно, не знайшлося»
- Чому, на Вашу думку, Партія регіонів на жодному з п’яти округів не висунула свого офіційного кандидата?
- Розумієте, якщо висунути свого кандидата, який представлятиме Партію регіонів, то йому доведеться відповідати за «покращення» на Черкащині, за всі ті дії, які вчинила влада за цей строк перебування президента Януковича при владі. Очевидно, таких «самогубців» не знайшлося, бо немає про що доповідати. Я їжджу селами і бачу, що там пекарню закривають, там - школу, там - ФАП (фельдшерьско-акушерський пункт. - Ред.), тут пенсія – тисяча гривень, а обіцяли ж підняти, безробіття суцільне, дороги по селах - то просто напрямки, а не дороги. Вони злякалися відповідальності перед людьми. Бо хочеш-не хочеш - вони б мусили йти і виступати від імені Партії регіонів, а у нас на Черкащині за цей період окрім знищення і створення «общака» Тулуба нічого позитивного люди не побачили. Тому влада сьогодні й затіває цю гру, що начебто кандидата, якого підтримує Партія регіонів, немає взагалі. Можливо, вони й не називатимуть нікого офіційно. Але повинні ж вони людям, мабуть, пояснити, чому в них немає кандидата. У них же штаби уже створенні під президентські вибори, їх же потрібно апробовувати якось.
- Кого вважаєте своїм головним конкурентом на окрузі?
- Низька явка буде головним ворогом і для людей, і для мене. Щодо інших конкурентів, якщо вже люди відправили в небуття олігарха Губського з його мільярдами, то сьогодні, мені здається, що ані його двійник, ні Павло Костенко, ні інші кандидати не будуть для мене аж такою загрозою. Я з самого початку говорив, що ми боремось з тією бандою, яку там очолює Янукович, а у нас на Черкащині Тулуб, а яке там прізвище буде - від цього мало що залежить. Ми маємо виграти сьогодні цих п’ять фронтів - показати Україні, що ми здатні перемогти мафію, бо люди не вірять трошки, що ми «доб’ємо» Януковича в 2015 році. Я кажу: «Ну, то давайте покажемо це спочатку на округах, а в 2015 році, відповідно об’єднавшись, закінчимо війну з бандою перемогою». Тому головними противниками нам будуть навіть не ці «губські», «костенки», чи «філіпенки», а саме низька явка виборців. Якщо явка буде така ж, як минулого року, або трохи нижчою - однозначно, що люди, які сьогодні на 75%, а може, й більше підтримують опозицію, знову голосуватимуть за кандидата від опозиції. Якщо ж явка буде меншою, то зрозуміло, що влада спробує когось залякати, когось купити, десь сфальшувати, і таким чином спробує вирвати мій чи Булатецього округ.
- Яких «сюрпризів» очікуєте від своїх конкурентів цьогоріч?
- У нас на Черкащині можливі будь-які сценарії. Це ж теж не просто так, що два проблемні округи із п’яти саме у нашій області. Це заслуга в першу чергу «хероя України» (йдеться про Тулуба, - Ред.), який свого часу виводив із наметів Партії регіонів молодчиків у футболках «Бий жидів!», «Беркут» направляв, який бив, розганяв «мовний майдан», того самого Миколу Булатецього, влаштовував провокації на кожній нашій акції, тобто це такий «беспредєльщик», що від нього можна всього очікувати. Якщо йому дадуть карт-бланш вбивати мене чи Миколу Івановича, то він може піти навіть на фізичне знищення, може підкинути наркотики, зброю - цей чоловік не зупиниться ні перед чим, бо він прекрасно розуміє, що доля його як губернатора залежить від ситуації на цих двох округах. Якщо він їх програє, то нічого, окрім відставки, - йому не світить, а втрачати цей «общак», який він створив уже тут на Черкащині, він не хоче. Багато залежатиме від того, як реагуватиме на усі ці речі суспільство та європейська громадськість.
«Для перемоги потрібна команда й «четвірка» - машина така»
- Як збираєтеся захищати свої результати, аби запобігти повторенню минулорічної ситуації?
- З цим все складніше… Насправді, я думаю, що минулого року ЦВК могла спокійно підвести підсумки голосування: на кожній дільниці були відеокамери, перед якими голова комісії публічно озвучував результати голосування, показував у камеру цей протокол. Але проблема в тому, що рішення приймалось не в ЦВК, а в кабінеті у Януковича. Саме Янукович, на мою думку, власною рукою написав ці п’ять проблемних округів, бо тоді ще ситуація у Верховній Раді була хистка. І зрозуміло, що він, як «цар», мав можливість дати вказівку ЦВК та судам. Потім ці судді приходили й прямо казали мені: «Леоніде Миколайовичу, Ви ж розумієте, де це рішення написано… Якщо б ми його не оголосили, то на другий день не були б уже суддями». Тому, якщо «цар» знову прийме таке рішення, тоді потрібно йти до Адміністрації Президента, брати її в облогу і виносити «царя» разом з троном, щоб не фальшували вибори. Бо феномен оцих п’яти проблемних округів - це дуже погана річ. Хто гарантує, що в 2015 році «цар» не скаже, що в нас є п’ять проблемних областей, де ми не повинні враховувати результати, знаємо яких областей, які проголосують за кандидата від опозиції, а не за нього. Тому потрібно, щоб європейська спільнота, українська громадськість, я не знаю, по голові, мабуть, набила нашого «царя», щоб він якось тримався рамок хоч якихось елементарних, законодавчого поля і Конституціїї.
- На виборчу кампанію потрібні чималі кошти. Скільки коштує Ваша кампанія і хто допомагає фінансово?
- Сьогодні у фінансовому плані мені навіть легше, ніж минулого року. Багато підприємців, фермерів повірили, що ми перемогли, що у них є свій народний депутат, і навіть фонд мені створили «Захистимо народний вибір». Усі потроху допомагають, друзі, звісно. До того ж, я є шеф-редактором газети «Нова молодь Черкащини», тобто певні інформаційні можливості також є. Ми зробили навіть редакційну передплату для виборців мого округу, бо я працював як виконуючий обов’язки народного депутата. Близько 10 тисяч тиражу редакційної передплати йде саме на виборців округу. Є партійна газета «Твоя Батьківщина», і голова обласної організації «Батьківщини» Анатолій Бондаренко допомагає її видавати - це велика допомога, бо це тираж 50-60 тисяч, ми майже щотижня її випускаємо. Партія допомогла на друк агітаційних матеріалів. Тому у цьому відношенні сьогодні набагато легше працювати. На сьогоднішній день через фонд витрачено вже близько 60 тисяч гривень. Думаю, що у підсумку буде не більше, ніж 200 тисяч гривень. Більше їх просто не буде. Та я й не бачу потреби сьогодні вкладати в свою популяризацію якісь серйозні кошти, тому що весь округ, виборці мене вже знають. Єдине, що ми сьогодні намагаємось донести до людей, що 15 грудня перевибори, щоб прийшли і проголосували. А коли мені хтось каже, що для перемоги на виборах потрібно 5 чи 10 мільйонів доларів - я просто знизую плечима і сміюсь. Для перемоги потрібна команда, «четвірка» - це машина така, і об’їздити по кілька разів кожне село. А ці всі технології з політтехнологами, бігбордами, і так далі - це все вчорашній день, як на мене.
Навіщо Вам мандат?
- Коли минулого року оголосили, що підсумки виборів неможливо визнати дійсними, тисяча людей була ввечері біля ОВК в Каневі, що знаходиться біля Дніпра. А в мене є погана звичка - я палю. Народ мало не плаче, а я з цигаркою йду до Дніпра, жіночки за мною біжать: «Леоніде Миколайовичу, Ви куди? Топитись?» Кажу: «Чому?» - «Ну, Вас же народ обрав, а вони Вас не пускають до Верховної Ради, ще щось з собою зробите». Кажу: «Люди добрі, мені ж мандат для своєї боротьби з цими бандюками не потрібен. Це Ваш мандат, аби відстоювати Ваші інтереси. Я журналіст, буду й надалі виконувати свою роботу. Як політик буду боротися на майданах проти цього режиму». Тому для мене особисто мандат вже не є великою «мрією». Я вважаю, що депутат, в першу чергу, зобов’язаний виборцям своїм мандатом. Я працював і продовжую працювати у своїх громадських приймальнях як виконуючий обов’язки народного депутата. Однак я розумію, що маючи статус народного депутата, багато речей я міг би зробити швидше і якісніше. Яка б не була влада, але в половині випадків вона змушена реагувати на запити народних депутатів, якось діяти. Один приклад: черкаська опозиція піднімала питання про доцільність будівництва Канівської ГАЕС, поблизу села Бучак. Після того, як проектом зацікавились народні депутати і через запити з’ясували, що лобіювання цього будівництва має корупційний присмак, бо вартість робіт чомусь зросла вдвічі за останній рік, - будівництво пригальмували. Шкода, що Черкащина поки що не має своїх опозиційних народних депутатів, які б пильно слідкували за такими речами. Сьогодні ж у парламенті немає кому слово сказати за людей: ці «зубики», «бобови», «яценки» зрозуміло ж кому служать, і печуться лише про те, аби захистити свій бізнес. У мене немає бізнесу, у мене 25 років політичного стажу, починаючи від «Руху» Чорновола і до сьогоднішнього дня у боротьбі за Україну, про яку ми мріяли.
Вікторія Ростікова, для Цензор.НЕТ.
Думка читачів