Леонід Даценко відкрив громадську приймальню в Геронимівці.

Люстру з огляду безпеки (аби не гепнулась комусь на голову)  опущено, бо дах страшенно тече, стеля вже не витримує.

Цей жах носить назву “стеля”.

Мешканці села не втрачають надії, що Максим Миколайович Булатецький таки передасть цю рідну для геронимівців будівлю,  з якою пов’язані дитинство й молодість -  частина життя багатьох з них, у власність громади і громада вже спільними зусиллями врятує її від руйнації.
На відкриття громадської приймальні до Геронимівки разом з Леонідом Даценком прибули також депутат обласної ради, керівник виборчого штабу кандидата Наталія Старікова, керівниця прес-служби, головний редактор газети “Нова молодь Черкащини” Тетяна Воронцова, геронимівські активісти депутат районної ради Олександр Вовк, геронимівець Володимир Ковтун.
По прибутті перше, на що натрапили – це відсутнє світло у Будинку культури. Як виявилось, скінчилися кошти і тепер немає чим спалачувати за світло.
Тож, зустріч з Л.Даценком, на яку прийшло приблизно чоловік 30, серед яких були медики, вчителі, ветерани, колишні й нинішні керівники сільської ради, носила досить емоційний характер. Люди не прийшли лише заглядати до рота опозиціонеру.  Відразу ж до прибулих гостей потекли рікою людські нарікання  про усі проблеми, у яких нині знаходиться їхнє село. А це – і проблеми з водопостачанням, і зі сміттям. Це – той факт, що село досі без сільського голови, а виборів влада все не призначає. Ба навіть приміщення сільради сільській громаді не належить, а належить все тим же бізнесменам, яким рада сплачує за оренду цього приміщення.
Великою проблемою, насамперед екологічною, що неабияк впливає на здоров’я селян є звалище твердих відходів, яке знаходиться неподалік села і за своїм станом являє собою справжню загрозу.

  Зі своєї сторони гості не стали годувати геронимівців порожніми обіцянками, мовляв, ви лише проголосуйте 15 грудня за Даценка і буде вам щастя. Ні, і Даценко, і обласний депутат Старікова, намагаючись дійти до людських сердець, намагались бути чесними і пояснювали, що ні народний депутут, ні депутат будь-якого іншого рівня без підримки громади мало що вирішить. Особисто Л.Даценко не є якимось олігархом, господарем великого чи дрібного бізнесу. Леонід – журналіст, письменник (від себе додам – совість українця) і до Верховної Ради йде не задля особистого збагачення, а якраз для того, аби зробити нашу українську домівку кращою за  якістю, привабливістю, зручніщою для життя.

Закінчилось все покладанням квітів героям-борцям за Незалежність Батьківщини.