Майже два роки тому сесія Черкаської обласної ради прийняла обласну цільову програму “Село Черкащини 2020″. Щоби змінити життя черкаського села на краще, програма передбачає кілька складових. Перше – формування сприятливого економічного середовища на селі. Друге – підвищення якості життя. Третє – вдосконалення інфраструктури та поліпшення оснащеності об’єктів соціальної сфери в тому числі охорони здоров’я, освіти, культури.
Реагуючи на численні звернення черкащан до моєї громадської приймальні як депутата обласної ради та виконуючи свої зобов’язання перед виборцями, мала потребу проаналізувати виконання програми “Село Черкащини 2020″. На жаль, висновок невтішний. Відвідавши 18 сіл Черкаського району, поспілкувавшись із людьми про їх болючі проблеми, в мене склалося враження про бездіяльність керівництва району. Що не село – то претендент на знищення! У кожному люди скаржаться на відсутність роботи, бо закриті підприємства, де селяни могли працювати. На школи, які давно не ремонтуються. На лікарні, які закриваються або перебувають на межі реорганізації. Дитячі садочки або взагалі закриті, або переповнені. Будинки культури десятиліттями не бачили ремонту і не опалюються. Дороги розбиті, централізований вивіз сміття у спеціально відведені місця не налагоджено. Немає освітлення… Скільки болючих питань не вирішується, а тим часом село годує всю державу!
Назву кілька конкретних прикладів: у Мошнах із 24 підприємств і організацій не лишилося жодного працюючого. Останнім було закрито завод “Верес”. Схожа ситуація в Яснозір’ї, де майже зупинено два підприємства, які забезпечували робочими місцями селян. Від безробіття потерпають майже всі села Черкаського району. Люди вимушені їхати працювати в Черкаси, де теж гостро стоїть проблема з роботою. Тим часом районна влада звітує – за 8 місяців нинішнього року створено 700 робочих місць. А це ж 1% від кількості населення району! Хіба зможуть ці цифри вплинути на ситуацію з безробіттям?
Амбулаторія в Яснозір’ї на межі закриття, а персонал ризикує залишитися без роботи. Кричуща ситуація із дитячим садком, у якому три місяці не можуть завершити ремонт через затримку платежів казначейством. Загалом від проблем із дитячими садочками потерпають і Руська Поляна, Мошни, Свидівок і Шелепухи. В Будищі нема коштів на ремонт Будинку культури. Напередодні Дня села у його приміщенні обвалилася стеля, лише дивом не постраждали люди. У Геронимівці проблеми зі стабільним водопостачанням і стихійним сміттєзвалищем. Так само як у Мошнах і Байбузах. Роками ці проблеми лишаються невирішеними. У селі нема аптечного пункту. Одна аптека, одна школа і один садочок на 4 села у Березняках, Первомайському, Хрещатику й Тубільцях. Дороги, які сполучають ці села, в жахливому стані. А ними щоранку діти їдуть у школу, а малечу везуть у садок. Дільнична лікарня Руської Поляни з дня на день може залишитися без транспорту, бо на ремонт машин і на пальне немає коштів. На кричущу відсутність медикаментів у ФАПах скаржаться в усіх селах району. У Будищі сільський голова мусив сам дзвонити в район і просити привезти хоча би вату й зеленку у ФАП! То чи мають моральне право чиновники з департаменту охорони здоров’я ОДА писати у відповіді на депутатське звернення, що рівень надання медичних послуг населенню Черкаського району задовільний?
Виступаючи на сьогоднішній сесії Черкаської обласної ради, я закликала негайно створити виїзну робочу комісію з вирішення проблем Черкаського району. Депутати та керівники профільних департаментів мають на власні очі побачити, як живуть прості селяни, ознайомитися вживу з їхніми проблемами, прозвітувати про свою роботу та докласти максимум зусиль для вирішення важливих питань краю. Виступила з проханням включити мене до складу цієї комісії. Працюючи як депутат із виборцями, я вилучила багато інформації про проблематику району, подавала низку запитів і звернень. Також закликала негайно розглянути актуальні питання району на сесії районної ради. Досить знищувати село!
Думка читачів